Monthly Archives: Вересень 2014

Вшанування жертв Бабиного Яру

IMG_2672 IMG_2674 IMG_20140929_102636

ТРАГЕДІЯ БАБИНОГО ЯРУ

29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста – за два дні було вбито 33 771 тисячі євреїв (не рахуючи дітей до 3-х років, яких розстрілювали, але не рахували).

Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з наступного дня спеціальні підрозділи СС почали підготовку виконання наказу Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл відбувся 27 вересня — були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилась поблизу Бабиного Яру. Цього ж дня німецьким комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з’явитись 29 вересня з документами і цінними речами в збірний пункт біля Бабиного Яру для евакуації.

Зранку 29 вересня понад 30 тисяч євреїв прибули на північну околицю Києва невеликими групами. Їх розстрілювали по 30-40 чоловік і скидали в рів. Після того як він наповнювався 2-3 рядами тіл, мертвих присипали землею. За два дні у Бабиному Яру зондеркомандою 4а під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля і за підтримки двох підрозділів полку поліції «Південь» було розстріляно 33 771 чоловік. Наступні розстріли євреїв відбулись 1, 2, 8 і 11 жовтня 1941 року.

Протягом 1941-43 років у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена Організації українських націоналістів, 100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії, знищено 5 циганських таборів. За оцінками, за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік. Крім того, у Сирецькому концтаборі, де утримувались колишні комуністичні активісти, підпильники і військовополонені, за роки війни загинуло більше 25 тисяч осіб. Коли почався відступ німецької армії з території СРСР, нацисти намагались сховати сліди злочинів – їм вдалось ексгумувати частину тіл і спалити їх, але залишились числені свідки і криміналістичні докази розстрілів мирного населення Києва.

У повоєнний час пройшли судові процеси над винуватцями розстрілів у Бабиному Яру. Начальник айнзацгруппи Пауль Блобель був засуджений до страти, генерал-майор Курт Еберхард, який віддав наказ про розстріл, помер, не дочекавшись вироку; генеральний комісар Києва Гельмут Квітцрау до відповідальності не притягувався і помер в 1999 році.

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЕКТ «ПОСТАТТІ ВЕЛИКОЇ ВОЛИНІ ХVІІ-ХХ CТ.»

3

12

Галузь застосування:

– навчально-виховний процес.

Суб’єкти інноваційної діяльності:

– учні;

– викладачі;

– бібліотекар.

Автори проекту:

– Коротка – Савицька Ірина Іванівна, викладач історії, викладач  II категорії;

– Ковальчук Володимир Володимирович, викладач історії та права, спеціаліст.

 Опис інновації

 Мета впровадження нововведень:

– привернути увагу учнів ліцею до історії рідного краю,рідної держави через ознайомлення їх з найвідомішими постатями Волині 17-20 ст.

Зміст інновації:

– формування і розвиток навичок роботи з різними джерелами інформації;

– організація дослідницько-пошукової роботи;

– збір, систематизація і узагальнення матеріалів з історії рідного краю та України;

– розвиток творчого та критичного мислення;

– використання інформаційно-комп’ютерних технологій;

– виховувати патріотичні почуття до рідної землі та  гордість за відомих людей.

Ресурсоємкість нововведень:

– інформація мережі Інтернет;

– комп’ютер;

– принтер;

– цифровий фотоапарат;

– інтерактивна дошка.

Термін дії проекту:

– 2014-2015 рр.

Технологія впровадження:

І етап – організаційний:

– створення творчої групи,розподіл обов’язків між учасниками проекту;

– обговорення серед учнів,кого можна віднести до видатних постатей Волині.

ІІ етап – діагностичний:

– проведення анкетування серед учнів з даної проблеми;

– узагальнення і систематизація результатів анкетування.

ІІІ етап – творчий:

– робота учнів над темою проекту;

– проведення виставки “Їхній внесок в історії Волині”;

– проведення Тижня історії.

IV етап аналітичний:

– презентація проекту;

– публікація матеріалів проекту на Інтернет – сайті ліцею.

Результативність та ефективність впровадження інновації.

Даний навчально-виховний проект сприяє:

– поглибленню навичок критичного оцінювання діяльності видатних постатей;

– поглибленню знань з історії рідного краю та України;

– формуванню навичок науково-творчої роботи учнів;

– отриманню навичок науково-дослідної краєзнавчої роботи та роботи із застосуванням ІКТ.

3

9 8 7 6 5 4

1 2