День матері в Україні

zinka

8RYYdQevVXk

Де́нь матері — міжнародне свято. В Україні офіційно відзначається щорічно, починаючи з 2000 року, у другу неділю травня.

Вперше встановлене офіційно Конгресом США 8 травня 1914. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині.

З XVII по XIX століття у Великій Британії відзначалася так звана «Материнська неділя» (англ. Mothering Sunday) — четверта неділя Великого посту присвячена вшануванню матерів у всій країні.

У США День матері вперше привселюдно був підтриманий відомою американською пацифісткою Джулією Ворд Гоув у 1872 році. «День матері», за версією Джулії Ворд, — день єдності матерів у боротьбі за мир у всьому світі. Концепція Джулії Ворд не знайшла широкої підтримки ні в США, ні в інших країнах.

У 1907 році американка Анна Джарвіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів у пам’ять про свою матір. Анна написала листи до державних установ, законодавчих органів і видатним особам з пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. У 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері офіційним святом. У 1914 році, президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів.

Слідом за США другу неділю травня оголосили святом 23 країни (в тому числі: Бахрейн, Гонконг, Індія, Малайзія, Мексика, Нікарагуа, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Пакистан, Катар, Саудівська Аравія, Сінгапур, Австралія, Україна та ін .). Крім того, понад 30 країн відзначають свято в інші дні.

9 ТРАВНЯ День перемоги над нацизмом у Другій світовій війни

Ніколи_Знову_02_svg

233534_1

День перемо́ги над наци́змом у Дру́гій світові́й війні́ або День перемо́ги — державне свято та вихідний день в Україні, відзначають 9 травня починаючи із 2015 року. Свято прийшло на заміну радянському святу «День Перемоги», яке відзначали в СРСР, а потім в Україні до 2014 року включно.

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою України проекту закону № 2539 «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.

Ухвалений пакет законів про декомунізацію скасовує Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». Завдяки змінам у законодавстві в новому святі не передбачили використання радянської символіки. В ухваленому декомунізаційному пакеті загалом заборонили в Україні пропаганду, зокрема й публічне використання, комуністичної та нацистської символік. Окрім того, із законодавства зник термін «Велика Вітчизняна війна».

8 ТРАВНЯ День пам’яті та примирення

Ніколи_Знову_02_svg

index

День па́м’яті та прими́рення — пам’ятний день в Україні, що відзначається з 2015 року 8 травня, в річницю перемоги над нацизмом у Європі. Відповідно до указу Президента України, метою відзначення є гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму.

8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Нацистської Німеччини, підписаний наступником Гітлера, президентом Німеччини Карлом Деніцом. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування.

Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, проголошені присвячені пам’яті жертв цієї війни Дні пам’яті та примирення, що відзначаються 8 та 9 травня.

2014 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 й 9 травня. Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня.

День пам’яті та примирення встановлений Указом Президента України Петра Порошенка № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» від 24 березня 2015 року:

День пам’яті та примирення

dscn4364

Сценарій заходу

images

Свято Весни і Праці

images
1 травня 1886 американські робочі організували страйк з вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією.
У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робочих Чикаго, ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та деяких інших країнах.
Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. Це свято відзначається в 66 державах світу.
Мир. Праця. Травень. Протягом 70 з гаком років у СРСР цей день відзначався як свято солідарності всіх трудящих. Тепер в Україні 1 Травня відзначається як свято весни і праці. Крім того, в Казахстані це свято єдності народу Казахстану, в Литві – день матері, у Кореї – день народження Будди, у Франції – День конвалії. Вибирайте свято на смак і відзначайте!

День пам’яті жертв застосування хімічної зброї

1398834826_publications_1113

Цей пам’ятний День був заснований в листопаді 2005-го року. 10-я сесія Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення. Постанова C-10/5 з якої випливає, що День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї відзначатиметься тепер щорічно, 29-го квітня. Він приурочений дню, коли в 1997-му році ця Конвенція набула повну законну силу на міжнародному рівні.

29 річниця Чорнобильської трагедії

Сьогодні Україна і світ відзначають 29-ту річницю Чорнобильської катастрофи.

Вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року став причиною наймасштабнішої техногенної катастрофи у світовій історії.

Аварія розцінюється як найбільша за всю історію ядерної енергетики як за кількістю постраждалих від її наслідків, так і за економічною шкодою. Вона сталася на території СРСР, але з розпадом Союзу головний біль від проблемного об’єкту дістався Україні.
Детальніше читайте на УНІАН:http://ecology.unian.ua/nuclearwaste/1071623-sogodni-mijnarodniy-den-pamyati-chornobilya.html

IMG_3895 IMG_38822

24 квітня – 100-річчя геноциду вірменського народу! Пам’ятаємо,співчуваємо,не повторимо!

24-aprelya-300x197

24 квітня в багатьох країнах об 19-й годині 15 хвилин за Єреванським часом (символічний час, що означає 1915 рік) почали бити в церковні дзвони на згадку про загиблих вірмен під час геноциду, що відбувся під час Першої світової війни. Тоді жертвами геноциду, вчиненого Османською імперією, стали півтора мільйона вірмен, сотні тисяч вимушені були покинути свою країну, багато кого насильно ісламізували. 100-річчю початку цих трагічних подій був присвячений нещодавно проведений в Єревані медіафорум “Біля підніжжя Арарату”.

   Символом 100-річчя Геноциду вірмен є квітка незабудка (різними мовами ця назва має однаковий зміст – “Пам’ятай”). У середині квітки зображено меморіал “Цицернакаберд”, що символізує вогонь. П’ять пелюсток символізують п’ять континентів, де знайшли прихисток вірмени, котрі врятувалися від геноциду. 

   24 квітня 1915 року вважають днем початку Геноциду вірмен. Цього дня у Константинополі (тодішня столиця Османської імперії) розпочалися масові арешти і знищення сотень представників вірменської інтелігенції. Потім було організовано військовий призов вірмен (майже 60 тисяч осіб) до турецької армії, які згодом були обеззброєні й убиті турецькими солдатами. Наступним етапом геноциду стали різня, депортації й так звані “марші смерті” жінок, дітей і стариків до Сирійської пустелі, під час яких сотні тисяч людей були вбиті, багато хто загинув від голоду та епідемій.

   Крім фізичного знищення вірмен, геноцид супроводжувався знищенням культури цієї древньої цивілізації. Насамперед винищувалися представники вірменського духівництва (Вірменія — перша у світі країна, у якій християнство було прийнято як  офіційна релігія), знищувалися церкви, монастирі, рукописні книги й манускрипти. Згідно з даними ЮНЕСКО (1974 рік), після 1923 року з 913 вірменських історико-архітектурних пам’яток 464 були повністю знищені, 252 — лежать у руїнах.

305-а річниця прийняття першої Конституції України! КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА

Конституція

Пилип Орлик

Конституцію було прийнято 5 (16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (турецька назва — Бендери, нині це територія Молдови). Тому її інколи називають ще Бендерською конституцією.

16 квітня минає 305 років (16.04.1710) – першої української Конституції.

Це була одна з перших державних конституцій у Європі. Вона на вісімдесят років випередила ідеї Великої французької революції. Як відомо, конституцію США схвалили в 1787 році, конституції Франції та Польщі — у 1791 році, у Російській імперії спроби створити головний документ держави були тільки в першій чверті дев’ятнадцятого століття, але закінчилися трагічним повстанням декабристів 1825 року.

Але реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну

Конституція

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного документу – у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.

9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам’ятник Конституції, встановлений на честь її 300-річчя. Пам’ятний знак споруджено у вигляді книги, на якій викарбувано інформацію про історію написання Конституції та її повну назву українською і латинською мовами.

1 25 26 27 28 29 32